Пошук

Каляндар

 
нядзеля
ЖНІЎНЯ
Нядзеля 11-я

СТВОРЕННЯ ПАРОХІЇ СВЯТОГО ЙОСИФА


Приход св. Йосифа був заснований в 1990 році як Мєнська греко-католицька парохія і є спадкоємицей греко-католицьких парохій Мєнська, ліквідованих в XIX ст. Спочатку хотілося б розповісти про першого настоятеля прихода отця Івана Матусевіча.

Отець Іван Матусевіч був дуже жвавою, доброзичливою і веселою людиною. Він народився в 1948 р. в с. Коменка Мєнськой області, був хрещений дитою в східному обряді. Вчився в Білоруському державному театрально-мистецькому інституті на режисерському відділенні, потім працював в палацах культури Мєнська. Мріяв стати священиком, що в той час було непросто здійснити. На пораду свого духівника ксьондза Яна Такарського, пріймає рішення поступіти в Православну духовну семінарію в Смоленську.

Після закінчення семінарії впродовж п'яти років служив в приходах Смоленська і Мєнська. Бажання єдності, бажання служити в Єдиній Вселенській Церкві приводить отця Івана до Польщі, де він визнає католицьку віру і здає екстерном курс католицької семінарії. З кінця 1979 р. він - настоятель римо-католицького приходу в селі Баруни Ошмянського району. Це значна подія в житті отця Івана, оскільки Баруни були одним з історичних греко-католицьких центрів Білорусі.

Величезна будівля колишнього монастиря отців-василіан, сам костел – колишня греко-католицька церква, а в ній – чудотворна уніатська ікона Матері Божої Борунськой. Щоденна молитва перед цією іконою, а також постійний зв'язок з отцамі-василіанами з України, які тоді знаходилися у підпіллі і таємно відвідували отця Івана, поїздка в 1988 р. до Лондона в Білоруську місію разом з отцем Владиславом Чернявським, де служили Божественну Літургію в Марієнхаус в східній церкві Петра і Павла – все це дало свої результати.

З 1988 р. отець зачинає служити на білоруській мові, Баруни стають місцем паломництва інтелігенції зі всієї Білорусі. Молоді люди, яких не охрестили в дитинстві, бажають прийняти хрещення саме у отця Івана Матусевіча, і саме тоді, з 1988 по 1990 р., в Барунах приймають хрещення в східному обряді. 12 листопада 1989 р. уніатська молодь і інтелігенція присутні на святі святого Йосафата Кунцевича у Барунах.

Хоча отець Іван служив Літургію латинського обряду, можна вважати цю подію за першу акцію уніатів Мєнська. Натхненником молоді був один з небагатьох авторитетів молодого покоління Відродження Михал Тодоровіч Дубенецкий.

В кінці 1989 – початку 1990 року група молоді почала працювати над першим післявоєнним греко-католицьким часописом «Унія». Основу групи складали Сержук Абламєйка, Ірина Дубенецкая, Караліна Мацкевіч і ін. Також створюється об'єднання «Унія». Пізніше, в липні, воно буде зареєстровано як первинна організація Спілки білоруської мови.

Головою об'єднання, метою якого є популяризація ідеї Унії серед білорусів, стає Ірина Дубенецкая. 10 – 16 березня до Білорусі з вантажем гуманітарної допомоги для дітей Гомельщини приїжджає отець Олександр Надсон. Він зустрічається з групою молоді, яка називає себе об'єднанням «Унія». Дана зустріч, яка відбувається на квартирі Сержука Абламєйки, стає такою, що визначає, молоді люди усвідомили – вони не самотні, отець Олександр є для них наступником таких великих батьків як єпископ Чеслав Сиповіч, архімандрит Лев Гарошка, отець Язеп Германович і багато інших.

В неділю 11 березня отець Олександр відслужив Божественну Літургію Іоана Золотоустого в Хрестовоздвиженськом костелі на Кальварії. Ця Літургія стала першою легальною греко-католицькою Літургією в післявоєнній Білорусі. У серпні в Будинку літератора відбувається презентація першого номера часописа «Унія», засновником якого виступає Сержук Абламєйка, а головним редактором – Ірина Дубенецкая. Разом з Кароліною Мацкевіч вони написали основні статті номера.

На презентації серед почесних гостей знаходяться Апостольські Візітатор для білорусів Зарубіжжя Мітрофорний протоієрей отець Олександр Надсон і отець Іван Матусевіч, своє благословення, а також телеграму із словами витання надіслав Митрополит Львівський і Галицький Володимир Стернюк. Молодь продемонструвала театралізувану дію, свої пісні виконав бард Алесь Камоцкий.

Необхідно згадати ще одну знакову зустріч мєнської молоді, яка відбулася на квартирі Сержука Абламєйки, – зустріч з отцем Сергієм Гаєком. Отець Сергій – маріанін, так само як владика Чеслав, отець Тамаш Падява і ін., таксамо, як вони, служить в східному обряді, є викладачем Люблінського католицького університету. Під час зустрічі отець розповідає про ситуацію в Католицькій Церкві в світі і відповідає на чисельні питання присутніх. На початку вересня в Львові відбувається з'їзд «Українська молодь – Христові». Молодь нашого приходу бере безпосередню участь в з'їзді.

21 вересня 1990 р. в приміщенні Спілки білоруської мови відбуваються збори «двадцятки», до складу якої окрім молоді входять такі відомі громадські діячі як професор Юрій Хадика, публіцист Анатоль Сідаревіч і ін. Головою церковної ради приходу був вибраний науковий співпрацівник Скоринінського центру Сержук Абламєйка.

Постійно йшла робота по реєстрації «релігійної общини». Згідно із законом Мєнська міська рада потребувала для реєстрації підтвердження від «релігійного центру». Найближчим центром був Львів – столиця Галицької Митрополії. 19 жовтня Мітрополіт Володимир видав грамоту про те, що мєнськая греко-католицька громада є часткою Галицької Митрополії. Цю дату прийнято вважати днем канонічного відродження нашої парохії.

о. Андрій Абламєйка (30 вересня 2005 р.)

Copyright 2008 Язэп.org
Пры выкарыстаньні матэрыялаў пажадана спасылка.
Design by Zmicier